Музика О.Жилінського
Слова О.Кононенка
Привіт, Аркадію! Чи ти не рад візиті?
Дружина як і діти, взуті, ситі?
Є таргани — тоді іще не мор.
Читав газети, а вони не брешуть?
До Штатів люди їдуть, Кешо,
Лишаймось, друже, замість них дамо.
Дамо пшениці, якщо миші не з’їдять,
І вовни, якщо вівці захотять.
Дамо лосося, якщо невід не згниє,
І проса, якщо птиця не склює.
Зрубаєм сосни і дамо на ліки хвої,
А буде треба — то дамо і перегною.
Привіт, Аркадію! Чи ти здоров нівроку?
Пакують люди клунки на Європу,
Стомилися від з’їздів і промов.
А Ваня Голий пише з Ізраїлю,
Що наші там давно усе поїли,
Лишаймось, Кешо, замість них дамо.
Дамо бензину, якщо нафти продадуть,
І сірників, як сірки підвезуть.
Дамо паперу, як ліси не погорять,
І шовку — хай знамена майорять.
Дамо лимонів і лимонок для держави,
Лимонів — лівим, а лимонок, Кешо, — правим.
Привіт, Аркадію! Чи ти ще не поїхав?
Питаю, друже, не заради сміху,
Будь мудрим, аки древній Соломон.
Чекаймо, Кешо, хай усі поїдуть,
На двох розділим радощі і біди,
І замість них, голубчику, дамо.
Дамо комбайнів — заспіває дикий степ,
І м’яса, як на кості наросте.
Дамо яєць, якщо курей не поїмо,
Знесемось, друже, а яєць таки дамо.
А як дамо всього — дамо приплоду,
Замість того, що виїхав народу.
Дамо вугілля на гора, дамо гусиного пера…
Ура, Аркадію, ура!..
Comments are closed.