Музика О. Жилінського
Слова Ю. Рибчинського
ПРИСПІВ:
Хрещатик. День. Старий, мов казка, Київ.
Стара кав’ярня. Поблизу – метро.
Старий П’єро п’є каву з Арлекіно –
Таким же сивим, як старий П’єро.
Вони удвох п’ють чорну каву мовчки.
Що говорити? – Сказано усе.
А хвора совість очі свої вовчі
Розплющує і спогадом гризе.
Були у Коломбіни довгі вії,
Та швидко згасла зірка шапіто.
Цнотливу юність у старій повії,
Крім нас з тобою, не впізна ніхто.
ПРИСПІВ.
Все сказано! Скінчилась пісня, баста!
Театр згорів… Пий каву і мовчи.
Кохання? – Дика вигадка фантаста…
Пий каву – зранку, в полудень, вночі!
А навкруги – юрби театр ляльковий.
Сліпа любов в полоні нас трима.
Ще люблять нас дівчата чорноброві…
Та Коломбіни серед них нема!
ПРИСПІВ:
Хрещатик. День. Старий, мов казка, Київ.
Стара кав’ярня. Поблизу – метро.
Старий П’єро п’є каву з Арлекіно –
Таким же сивим, як старий П’єро.
Comments are closed.