Музика О. Жилінського
Слова О. Кононенка
Ми починаємо з дороги,
Що манить нас і кличе вдаль,
А слідом – батькові тривоги
І тиха мамина печаль.
Падіння, злети і дерзання.,,
П’янка роса, гіркий полин…
На телефонні привітання
Знаходим ледве п’ять хвилин,
До рідних стін у мріях тільки:
То Крим, то гори, то борги.
І ненаписані листівки –
Неспокутовані гріхи.
Хай доля завжди повертає
На ту, одну з усіх доріг,
Що наші кроки пам’ятає,
Що на святий веде поріг.
Comments are closed.