Музика О.Жилінського
Слова О.Мороза
Чом так рано на долину
Сивий падає туман?
Чом червону горобину
Біля стежки обійма?
Чом з роси біліють трави?..
Та у мене є одвіт,
Бо з туманом, як із братом,
Не один десяток літ.
Та у мене є одвіт.
ПРИСПІВ:
Не журюсь, не тужу, не печалюся, не плачу.
Поділюсь, розкажу, переборами позначу
Ту дорогу, що давно із туманами у змові,
Від душі до душі, від любові до любові.
Ту дорогу, що давно із туманами у змові,
Від душі до душі, до любові.
На гривастих білих конях
Хлопці мимо – та в туман.
Щось в останньому знайоме,
А від першого – луна.
І така знайома пісня,
І такі прості слова,
Що моєму серцю тісно,
Що душа сама співа.
І такі прості слова
ПРИСПІВ.
Не спішу я проводжати
Молоді мої літа,
Щоб у вересні травневий
Соловейко щебетав.
Назбираю літ поволі,
Що зозуля накує,
І приймаю свою долю:
Вона є така, як є.
Хай зозуля накує.
Comments are closed.