Про мене

Мої мемуарики →

zhylinskyi ОЛЕКСАНДР ЖИЛІНСЬКИЙ  народився у 1955 році в м. Бердянську Запорізької області.

У 1977 році закінчив Київський  Державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого, акторська майстерня  народної артистки України професора В.І.Зимньої.

Володар Гран-прі Міжнародного конкурсу читців ім. В.Яхонтова (м.Ленінград, 1976р.). Займався викладацькою та постановчою роботою у Київському училищі естрадно-циркового мистецтва та у Київському Державному інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого. Як актор і співак виконав одну з головних ролей (король Карл) у рок-опері Г.Татарченка та Ю.Рибчинського “Біла ворона”. Має акторський досвід у кіно, останні роботи – роль Рибалки в серіалі “Порох и дробь” (“Стар-Медіа” – 2011), головна роль бізнесмена Генадія у фільмі “Однажды в золотой клетке” з серіалу “Прости меня, моя любовь” (“1+1 Продакшн ” – 2012 р.), роль гітариста в х/ф – мюзиклі “Трубач” (“Укркіно” – 2013 р.), роль начальника “Убойного відділу” у серіалі “Брат за брата – 3” (“Стар-Медиа”-2013р.).

У 1987 році закінчив Київську Державну консерваторію ім. П.І.Чайковського по класу композиції народного артиста, заслуженого діяча мистецтв України професора Л.М.Колодуба.

Творча діяльність О.Жилінського, як композитора, розпочалася з 1972 року, про що свідчать преса, радіо і телепередачі за його участю з тих часів. У творчому доробку Олександра Жилінського: симфонічна і камерна музика, ораторії, мюзікли, музика до театральних вистав, телевізійних постановок, кінофільмів; понад 200 пісень на вірші відомих поетів, серед них такі як:  “Стара кав’ярня” та “Париж” на вірші Ю.Рибчинського, “Мамина казка”, “Доня”, “Екіпаж”, “Веселкова”, “Пісня джури” на вірші О.Кононенка, “Мій Київ”, “Андріївський узвіз” на вірші Ю.Мельничука та багато інших.

Пісні О.Жилінського можна почути у виконанні народних артистів України В.Білоножка, Т.Повалій, О.Василенка, П.Зіброва, Л.Михайленко, Б.Бенюка, заслужених артистів України Самаї-Т, Ж.Боднарук, А.Гнатюка, дуету Анісімових, народних артистів Росії М.Караченцова, В.Толкунової, гуртів “Мальви”, “Екстра-Фактор”, “Краяни”, “Man Sound” та багатьох інших.

На пісні О.Жилінського відзнято понад 20 відеокліпів. Його пісні в авторському виконанні та у виконанні інших артистів вийшли у світ на аудіокасетах і дисках в Україні, Канаді, Росії, Білорусії, Польщі (1989 – 2012 р.р.) під назвами: “MOSKOW DISCOCLUBS-89”, “ВЕСЕЛАД”, “Мамина казка”, “Всього лиш мить”, “Ірина”, “Я бажаю Вам добра”, “Спогади і мрії”, “Чорнобривці”, “Конвалії  білі”,  “Парад звезд – 94”,  “INTRO-96”, “LYBID TRIO”, “Страны и города”,  “Стежка до раю – 2007”, “Жива вода” тощо.

Олександр Жилінський  – член творчих спілок України: театральних діячів, композиторів, асоціації діячів естрадного мистецтва, співавтор та організатор Всеукраїнського фестивалю дітей-інвалідів „Повір у себе” (м. Одеса, 1992–96), засновник та президент Міжнародного фестивалю української дитячої естрадної пісні “ВЕСЕЛАД” (1993-97), голова журі Всеукраїнських телевізійних конкурсів  “Фант-лото “Надія” та “Зірки, на сцену!” (1992-2006), організатор та учасник мистецьких програм у Чорнобильській зоні    (з червня 1986 по січень 1988 р.р.), у Вірменії (1988), у Білорусії (окремих позицій “Слов’янського Базару-97”); режисер-постановник свят “День міста” (Южне, Червоноград, Хуст, Щолкіно), святкових концертів у “Палаці культури Україна”, “Міжнародному Центрі культури і мистецтв”, “Національній опері України” (1990-2007), різноманітних святкових заходів з 1978 по 2013 р.р. в Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Запоріжжі, Бердянську, Миколайові, Тернополі, Львові, Луцьку, Харкові, Полтаві, Чернігові, Норильську та Мурманську (Росія), Баку (Азербайджан), Ашхабаді (Туркменістан), Мельнику (Польща), Палмі (Іспанія), Ніці (Франція), Венеції (Італія), Дубравнику (Хорватія), Варні (Болгарія), Стамбулі (Туреччина) тощо.

Указом Президента України (1995 р.) Олександру Жилінському „За особистий внесок у збагачення національної мистецької спадщини, високий професіоналізм” присвоєно Почесне звання – заслужений діяч мистецтв України. Має відзнаки і нагороди міністерств культури України і Радянського Союзу, МВС України і Радянського Союзу, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Української Православної Церкви.