Для мене Олександр невіддільний від Олександри, моєї подруги з юності, цей збіг імен виявився для них обох – і для тих, хто спостерігав за ними – саме тим збігом характерів, коли чоловік та дружина співпадають, як пазл. Олександр і Олександра щасливо та натхненно розчинилися один в одному, наче надолужуючи всі недоотримані за попереднє життя почуття кохання, щастя, турботи.
Це було справжнє задоволення спостерігати, як вони буквально всі дрібні питання вирішують разом, як “Саша це любить” чи “Саша це не любить” стає визначальним для обох. Можу засвідчити лише одне: Олександр був щасливим з Олександрою від дня весілля до останнього дня життя, і це ще один його непересічний талант – бути щасливим і робити інших щасливими.
Марія Старожицька, режисер, сценарист, заслужений журналіст України.
Comments are closed.